Ukrainian poetry from Marusya Churai (XVII century) to Instagram. Female perspective
02:46 Маруся Чурай
10:31 Олена Пчілка
13:38 Леся Українка
15:24 Наталя Забіла
18:07 Ліна Костенко
20:47 Марина Мартюшева
22:36 Ольга Петрощук
23:51 rymach_ua
click 👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻 and subscribe ✔️✔️✔️
Support the channel / 5_minutes_with
Book a lesson https://www.italki.com/teacher/1784303 👩🏻🏫👩🏻🏫👩🏻🏫
💖💖💖 https://www.fiverr.com/rudenka/give-y...
Instagram 5_minutes_with
Twitter 5_minutes_with_
For youtube promotion it is important to have more comments. If you are here, write something. If you don’t know what to write, just say “Great to learn a language together”.
/ learningwithekaterina
Маруся Чурай
Котилися вози з гори, та в долині стали,
Любилися, кохалися, та вже перестали.
Любилися, кохалися, щоб мати не знала,
Не дай Боже розійтися, як та чорна хмара.
Чорна хмара розійдеться, і дощу не буде,
Ми з тобою розійдемось — любощів не буде.
Ой у полі конопелька, верхи зелененькі.
Покидає милий милу — вороги раденькі.
Не тіштеся, воріженьки, не тіштеся з того,
Коли буде Божа воля, то буду я його!
Олена Пчілка (1849-1930рр.)
ЧАРІВНИЦЯ
(Щорічна загадка)
До пастухів в убогім домі
Приходить з роком молодим,
Як в’ється жайворонок в полі,
Дівчина з видом чарівним.
Не в тій долині народилась,
Ніхто не знає — звідки йде,
І стежки, де б вона поділась,
Ніхто з людей тих не знайде!
При ній коханії хвилини,
У серці радість виграє,
Край ясновидої дівчини
Сама відрадість устає!
Несе дівчина овоч, квіти,
Що в іншім виросли краю.
В яснішім, щасливішім світі
Вони знайшли красу свою.
Своїми ж красними дарами
Всіх наділя дівчина та —
Юнак чи старець ветхий — днями
З дарунком в хату поверта.
* * *
Хто ж чарівниця тая мила,
Для всіх привітная така,
Що всіх людей тих наділила
Її ласкавая рука?
Не хочу мучити вас, діти,
Навіщо нудитися вам!
Не буду довго я таїти,
Відгадку зараз вам подам:
Та чарівливая дівчина —
То то ж прекрасная весна!
Прийшла та милая година —
І зацвіла краса рясна.
Як стало сонечко світити,
Як огріва около все!
Дитя мале зриває квіти,
Бабуся зіллячко несе…
Українка Леся (1871-1913)
«Хотіла б я піснею стати…»
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
Наталя Забіла
(1903-1985рр.)
Ну, чого ж чекати хтозна-доки?
Обійми, цілуй, бо час не жде!
За дверима – чуєш? –
тихі кроки…
Поспішаймо, любий! Хтось іде.
Зараз ввійде. Зараз нас розлучить.
Пустощі припинить без розмов
І суворим окриком одучить
Раз назавжди гратися в любов!
Ти відступиш сам тоді з
дороги
І забудеш сам моє ім’я…
Знаєш, хто це, грізний, за порогом? –
Старість наближається моя!
Лі́на Васи́лівна Косте́нко (. нар. 19 березня 1930,
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за
втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі,
за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
olha.petroshchuk
Усе без тебе множиться на
нуль.
Назавжди і безслідно кане в Лету,
Ховається між двох земних півкуль.
І гасне, ніби лінія сюжету.
Але з тобою зовсім
інший світ.
І, навіть, осінь в літо обертається.
Таке буває, думаєш,
у всіх?
Лише у тих, хто сильно закохається.
Марина Мартюшева
@marmart_poetry
Їй, напевне, ще досі сниться
у кімнаті самотній вітер.
І немає на світі місця,
де б вона не змогла прожити.
⠀
І немає на світі дива,
що в її не зростало серці.
Так беззахисно, так щасливо
відчайдушно вона сміється.
⠀
Хай стискала біда долоні
і в розхристану били душу…
Є у щастя свої закони:
«Не здолаю, а значить – мушу».
⠀
…Світить сонце в її зіниці,
Ніжна радість – у кожній миті.
Тільки інколи… досі сниться
у кімнті самотній вітер.
⠀
rymach_ua
Франко казав лупати скелю
Тарас порвати кайдани
Казала Леся квіти сіять
А ми...
Смотрите видео Ukrainian poetry from Marusya Churai (XVII century) to Instagram. Female perspective онлайн без регистрации, длительностью часов минут секунд в хорошем качестве. Это видео добавил пользователь Ekaterina 01 Январь 1970, не забудьте поделиться им ссылкой с друзьями и знакомыми, на нашем сайте его посмотрели 12 раз и оно понравилось 1 людям.