Let's read Ukrainian poems together
03:06 А й правда, крилатим ґрунту не треба/Truly, those who have wings don’t need the earth
07:27 ...Ну, от я й виросла (уривок з поеми Маруся Чурай) /... Well, I grew up.
13:43 Коли я буду навіть сивою/Even when my hair would be gray
Marusya Churaj video • Ukrainian poetry #19. Marusya Churaj/...
click 👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻 and subscribe ✔️✔️✔️
Support the channel / 5_minutes_with
Book a lesson https://www.italki.com/teacher/1784303 👩🏻🏫👩🏻🏫👩🏻🏫
💖💖💖 https://www.fiverr.com/rudenka/give-y...
Instagram 5_minutes_with
Twitter 5_minutes_with_
For youtube promotion it is important to have more comments. If you are here, write something. If you don’t know what to write, just say “Great to learn a language together”.
/ learningwithekaterina
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
***
...Ну, от я й виросла.
Ловлю себе на слові.
То як, Марусю? Полюбив? Такий?
Я — навіжена. Я — дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.
Ото за те й судити мене треба.
Всі кари світу будуть замалі.
Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
Біднесенький, намучився зі мною.
Веселий був, а я була сумною.
Ласкавий був, розгублений і добрий.
Зайшов за мене, як за чорний обрій.
Гукав мене, а я вже не озвалась.
Заплутався,— сказала: вибирай.
А в нього ж серце навпіл розривалось.
А він Бобренко. Він же не Чурай.
***
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум: —
Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами: —
Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Watch video Ukrainian poetry. Lina Kostenko / Українська поезія. Ліна Костенко online without registration, duration hours minute second in high quality. This video was added by user Ekaterina 01 January 1970, don't forget to share it with your friends and acquaintances, it has been viewed on our site 21 once and liked it 1 people.